Право залежить не лише від рішення про непрацездатність, а й від необхідного страхового стажу та, як правило, від моменту виникнення непрацездатності. Необхідний стаж залежить від віку і становить від 1 до 5 років; після досягнення 30 років загальне правило — 5 років страхування протягом останніх 10 років.

ZUS – офіс, поштове відділення або електронні служби, визначені ZUS.

Заява ERN, інформація ERP-6, документи про страхові періоди та заробіток, довідка про стан здоров’я OL-9 та інші медичні документи.

Як правило, непрацездатність має виникнути в період, визначений законом, або протягом 18 місяців після його закінчення. Існують винятки, зокрема для осіб із повною непрацездатністю та достатньо тривалим страховим стажем.